Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

він напав на слід своїх ворогів

Толкование Перевод

1 track

1. n

1) слід

the track of a wheel — слід колеса

to be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати

to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)

to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад

2) військ. траса

3) зал. колія

single (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця

4) відбиток, ознака, слід

to cover up one's tracks — замітати свої сліди

5) слід, по якому йде собака

6) курс, шлях

the track of a comet — шлях комети

7) ав. маршрут польоту (на карті)

8) життєвий шлях, спосіб життя

to go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок

9) польова дорога; стежка

narrow track — вузька стежка

the beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина

10) ланцюг, ряд, низка (думок)

11) хід, перебіг; розвиток

to keep track of — стежити за (розвитком чогось)

to keep track of events — бути в курсі подій

12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)

13) зал. ширина колії

14) фонограма; звукова доріжка

15) тех. гусениця (трактора, танка)

16) тех. напрямний пристрій

17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек

double track — дві лижні

18) спорт. легка атлетика

track border — спорт. бровка бігової доріжки

track centres — авт. ширина ходу

track change — спорт. зміна доріжок

track clearer — відводка (частина збиральної машини)

track event — змагання з бігу (на біговій доріжці)

track fans — любителі легкої атлетики

track gauge — ширина колії; колійний шаблон

track roller — опорний коток гусениці

track width — ширина гусениці

to go off the track — відхилитися від теми

in one's tracks — на місці; негайно, відразу

to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти

to make tracks for smth. — відразу ж попрямувати кудись

on the inside track — у вигідному становищі

to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху

2. v

1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)

2) іти по слідах

3) залишати сліди; наслідити, набруднити

he tracked dirt over the floor — він наслідив на підлозі

4) прокладати шлях; намічати курс

5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)

to track a desert — перетнути пустелю

6) котитися по колії (про колеса)

7) мати певну відстань між колесами

this car tracks 46 inches — у цієї машини відстань між колесами дорівнює 46 дюймам

8) прокладати колію; укладати рейки

9) тягти мотузком

10) буксирувати

track down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця

* * *
I [trʒk] n
1) слід

bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

the hounds were on the track of a fox — собаки узяли лисячий слід

he came on the tracks of his enemies — він напав на слід своїх ворогів

to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

2) залишок; ознака, слід

to leave one's tracks everywhere — усюди залишати свої сліди

to cover up one's tracks — замітати свої сліди

to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

3) курс, шлях

the track of a comet — шлях комети

the track of a storm — напрям шторму

the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

in the same track — тим же шляхом

far from track of men — далеко від людських доріг

to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

sheep track — овеча стежка

the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

track without lanes — загальна доріжка

marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

obstacle track — доріжка для бігу з перешкодами

track border — брівка бігової доріжки

track change — зміна доріжок

track event — змагання з бігу ( на біговій доріжці)

track record — рекорд бігової доріжки ( найвища показана на ній швидкість); трек

cycle track — велотрек

motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

double track — дві лижні [ср. тж. 6]

track! — лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

sound track — звукова доріжка; доріжка

recording track — доріжка запису

reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

6) з.- д. колія, рейковий шлях

single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

your train is on track number five — ваш потяг на п'ятій колії

he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

to keep track of events — бути в курсі подій

8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам

9) cпopт. легка атлетика

track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

to go out for track — взяти участь в легкоатлетичних змаганнях

10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця

track width — ширина гусениці

11) cпeц. направляючий пристрій

12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)

13) перфорація ( на стрічці)

••

off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

on the open track — на повній ході

across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

he was born on the wrong side of the tracks — він вийшов з низів

to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

to jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
II [trʒk] v
1) стежити, простежувати; висліджувати

they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

2) залишати сліди

new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

he tracked dirt over the floor — він наслідив на підлозі

3) прокладати шлях; намічати курс

4) aмep. пройти, покрити (відстань)

to track a desert — перетнути пустелю

5) котитися по колії ( про колес)

6) прокладати колію, укладати рейки

7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
III [trʒk] v; мор.
1) тягнути линвою

2) буксирувати

English-Ukrainian dictionary > track
2 track

I [trʒk] n
1) слід

bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

the hounds were on the track of a fox — собаки узяли лисячий слід

he came on the tracks of his enemies — він напав на слід своїх ворогів

to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

2) залишок; ознака, слід

to leave one's tracks everywhere — усюди залишати свої сліди

to cover up one's tracks — замітати свої сліди

to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

3) курс, шлях

the track of a comet — шлях комети

the track of a storm — напрям шторму

the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

in the same track — тим же шляхом

far from track of men — далеко від людських доріг

to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

sheep track — овеча стежка

the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

track without lanes — загальна доріжка

marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

obstacle track — доріжка для бігу з перешкодами

track border — брівка бігової доріжки

track change — зміна доріжок

track event — змагання з бігу ( на біговій доріжці)

track record — рекорд бігової доріжки ( найвища показана на ній швидкість); трек

cycle track — велотрек

motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

double track — дві лижні [ср. тж. 6]

track! — лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

sound track — звукова доріжка; доріжка

recording track — доріжка запису

reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

6) з.- д. колія, рейковий шлях

single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

your train is on track number five — ваш потяг на п'ятій колії

he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

to keep track of events — бути в курсі подій

8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам

9) cпopт. легка атлетика

track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

to go out for track — взяти участь в легкоатлетичних змаганнях

10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця

track width — ширина гусениці

11) cпeц. направляючий пристрій

12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)

13) перфорація ( на стрічці)

••

off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

on the open track — на повній ході

across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

he was born on the wrong side of the tracks — він вийшов з низів

to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

to jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
II [trʒk] v
1) стежити, простежувати; висліджувати

they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

2) залишати сліди

new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

he tracked dirt over the floor — він наслідив на підлозі

3) прокладати шлях; намічати курс

4) aмep. пройти, покрити (відстань)

to track a desert — перетнути пустелю

5) котитися по колії ( про колес)

6) прокладати колію, укладати рейки

7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
III [trʒk] v; мор.
1) тягнути линвою

2) буксирувати

English-Ukrainian dictionary > track
3 находить

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *
I несов.; сов. - найт`и
1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
II несов.; сов. - найт`и
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
III сов.
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

Русско-украинский словарь > находить

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

він напав на слід своїх ворогів

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

він напав на слід своїх ворогів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: